• Exterior Photo
  • Liturgry Schedule

Welcome to Our Parish

Due to COVID-19 restrictions all in-person services are suspended.
Please check our parish bulletin for online services: 
http://www.stnicholasparish.org/bulletins.php


9 May 2021 
Divine Liturgy / Божественна Літургія
Sunday of the Man Born Blind / Неділя Сліпонародженого
 


 



PROPER PRAYERS AND READINGS

After the priest has exclaimed, Blessed be the Kingdom… and the people have responded, Amen, the clergy sing the Paschal Troparion once and the people repeat it. Then, the clergy sing the first half, and the people conclude it.

Paschal Troparion: Christ is risen from the dead,* trampling death by death,* and to those in the tombs* giving life.

Troparion, Tone 5: Let us the faithful acclaim and worship the Word,* co-eternal with the Father and the Spirit,* and born of the Virgin for our salvation.* For He willed to be lifted up on the cross in the flesh, to suffer death* and to raise the dead by His glorious resurrection.

Troparion, Tone 4: The day of radiant feasting is here,* the city of Bari rejoices, and the world exults with hymns and spiritual songs.* For today is the sacred feast* of the transfer of the precious and healing relics of the bishop and wonder-worker Nicholas.* Like a never-setting sun* he shines with radiant beams of light* dispelling the gloom of temptations and grief* from those who cry with faith:* Save us, great Nicholas, for you intercede for us.

Kontakion, Tone 3: Like a star your relics have moved from east to west,* and the sea is hallowed by your passage;* holy bishop Nicholas, the city of Bari receives grace through you,* for you are revealed as one who works wonders:* illustrious, awesome, and merciful.

Glory: Kontakion, Tone 4: Blinded in the eyes of my soul,* I come to You, O Christ, like the man who was blind from birth,* and I cry in repentance:* You are the brilliant light of those in darkness.

Now: Kontakion, Tone 8: Though You descended into a tomb, O Immortal One,* yet You destroyed the power of Hades;* and You rose as victor, O Christ God,* calling to the myrrh-bearing women: Rejoice!* and giving peace to Your Apostles:* You, who grant Resurrection to the fallen.

Prokeimenon, Tone 8: Pray and give thanks to the Lord our God. Verse: In Judea God is known; His name is great in Israel. (Psalm 76:12,2)

Prokeimenon, Tone 7: Verse: The venerable ones will exult in glory* and they shall be joyful in their beds.

Epistle - Acts 16:16-34 - A reading from the Acts of the Apostles. In those days, as we, Paul and Luke, were going to the place of prayer, we met a slave-girl who had a spirit of divination and brought her owners a great deal of money by fortune-telling. While she followed Paul and us, she would cry out, “These men are slaves of the Most High God, who proclaim to you a way of salvation.” She kept doing this for many days. But Paul, very much annoyed, turned and said to the spirit, “I order you in the name of Jesus Christ to come out of her.” And it came out that very hour. But when her owners saw that their hope of making money was gone, they seized Paul and Silas and dragged them into the marketplace before the authorities. When they had brought them before the magistrates, they said, “These men are disturbing our city; they are Jews and are advocating customs that are not lawful for us as Romans to adopt or observe.” The crowd joined in attacking them, and the magistrates had them stripped of their clothing and ordered them to be beaten with rods. After they had given them a severe flogging, they threw them into prison and ordered the jailer to keep them securely. Following these instructions, he put them in the innermost cell and fastened their feet in the stocks. About midnight Paul and Silas were praying and singing hymns to God, and the prisoners were listening to them. Suddenly there was an earthquake, so violent that the foundations of the prison were shaken; and immediately all the doors were opened and everyone’s chains were unfastened. When the jailer woke up and saw the prison doors wide open, he drew his sword and was about to kill himself, since he supposed that the prisoners had escaped. But Paul shouted in a loud voice, “Do not harm yourself, for we are all here.” The jailer called for lights, and rushing in, he fell down trembling before Paul and Silas. Then he brought them outside and said, “Sirs, what must I do to be saved?” They answered, “Believe on the Lord Jesus, and you will be saved, you and your household.” They spoke the word of the Lord to him and to all who were in his house. At the same hour of the night he took them and washed their wounds; then he and his entire family were baptized without delay. He brought them up into the house and set food before them; and he and his entire household rejoiced that he had become a believer in God.

Alleluia, Tone 8: Verse: Look upon me and have mercy. verse: Direct my steps according to Your word. (Psalm 118:131-132) Verse: Your priests shall clothe themselves with justice, and Your venerable ones shall rejoice. Verse: For the Lord has chosen Sion; He has chosen it for His dwelling. (Psalm 131:9,13)

Gospel - John 9:1-38; Luke 6:17-23 - At that time, as Jesus walked along, he saw a man blind from birth. His disciples asked him, “Rabbi, who sinned, this man or his parents, that he was born blind?” Jesus answered, “Neither this man nor his parents sinned; he was born blind so that God’s works might be revealed in him. We must work the works of him who sent me while it is day; night is coming when no one can work. As long as I am in the world, I am the light of the world.” When he had said this, he spat on the ground and made mud with the saliva and spread the mud on the man’s eyes, saying to him, “Go, wash in the pool of Siloam” (which means Sent). Then he went and washed and came back able to see. The neighbors and those who had seen him before as a beggar began to ask, “Is this not the man who used to sit and beg?” Some were saying, “It is he.” Others were saying, “No, but it is someone like him.” He kept saying, “I am the man.” But they kept asking him, “Then how were your eyes opened?” He answered, “The man called Jesus made mud, spread it on my eyes, and said to me, ‘Go to Siloam and wash.’ Then I went and washed and received my sight.” They said to him, “Where is he?” He said, “I do not know.” They brought to the Pharisees the man who had formerly been blind. Now it was a sabbath day when Jesus made the mud and opened his eyes. Then the Pharisees also began to ask him how he had received his sight. He said to them, “He put mud on my eyes. Then I washed, and now I see.” Some of the Pharisees said, “This man is not from God, for he does not observe the sabbath.” But others said, “How can a man who is a sinner perform such signs?” And they were divided. So they said again to the blind man, “What do you say about him? It was your eyes he opened.” He said, “He is a prophet.” The Jews did not believe that he had been blind and had received his sight until they called the parents of the man who had received his sight and asked them, “Is this your son, who you say was born blind? How then does he now see?” His parents answered, “We know that this is our son, and that he was born blind; but we do not know how it is that now he sees, nor do we know who opened his eyes. Ask him; he is of age. He will speak for himself.” His parents said this because they were afraid of the Jews; for the Jews had already agreed that anyone who confessed Jesus to be the Messiah would be put out of the synagogue. Therefore his parents said, “He is of age; ask him.” So for the second time they called the man who had been blind, and they said to him, “Give glory to God! We know that this man is a sinner.” He answered, “I do not know whether he is a sinner. One thing I do know, that though I was blind, now I see.” They said to him, “What did he do to you? How did he open your eyes?” He answered them, “I have told you already, and you would not listen. Why do you want to hear it again? Do you also want to become his disciples?” Then they reviled him, saying, “You are his disciple, but we are disciples of Moses. We know that God has spoken to Moses, but as for this man, we do not know where he comes from.” The man answered, “Here is an astonishing thing! You do not know where he comes from, and yet he opened my eyes. We know that God does not listen to sinners, but he does listen to one who worships him and obeys his will. Never since the world began has it been heard that anyone opened the eyes of a person born blind. If this man were not from God, he could do nothing.” They answered him, “You were born entirely in sins, and are you trying to teach us?” And they drove him out. Jesus heard that they had driven him out, and when he found him, he said, “Do you believe in the Son of Man?” He answered, “And who is he, sir? Tell me, so that I may believe in him.” Jesus said to him, “You have seen him, and the one speaking with you is he.” He said, “Lord, I believe.” And he worshiped him.

Instead of “It is truly...” we sing: The Angel cried out to the One full of Grace: O chaste Virgin, rejoice! And again I say, Rejoice! Your Son has risen from the tomb on the third day, and raised the dead. Let all people rejoice! Shine, shine, O new Jerusalem, for the glory of the Lord has risen upon you! Exult now and be glad, O Sion! And you, O chaste Mother of God, take delight in the resurrection of your Son. 

Communion Hymn: Receive the Body of Christ;* taste the fountain of immortality.* Praise the Lord from the heavens; praise Him in the highest. (Psalm 148:1)* The just man shall be in everlasting remembrance;* of evil hearsay he shall have no fear*. Alleluia, alleluia,* alleluia. (Psalm 111:6)

Instead of “Blessed is He” we sing: Christ is risen from the dead, trampling death by death, and to those in the tombs giving life (1x)

Instead of “We have seen the true light” we sing: Christ is risen from the dead, trampling death by death, and to those in the tombs giving life (1x)

Instead of “Let our mouths be filled” we sing: Christ is risen from the dead, trampling death by death, and to those in the tombs giving life (3x)

Instead of “Blessed be the name of the Lord” we sing: Christ is risen from the dead, trampling death by death, and to those in the tombs giving life (3x)

At the end of the Liturgy we sing: Christ is risen from the dead, trampling death by death, and to those in the tombs giving life (3x).

And to us he has granted life eternal;* we bow down before his resurrection on the third day. 

>|< >|< >|<

Тропар, глас 5: Рівнобезначальне з Отцем і Духом Слово,* що від Діви народилося на спасіння наше,* прославмо, вірні, і поклонімся,* бо Воно благозволило тілом зійти на хрест* і смерть перетерпіти, і воскресити померлих* славним воскресінням Своїм. 

Слава: Кондак, глас 4: На душевних очах осліплений, до тебе, Христе, приходжу, як сліпий від народження; в покаянні кличу до тебе: Ти в темряві світло пресвітле. 

І нині: Кондак, глас 8: Хоч і у гріб зійшов ти, Безсмертний,* та адову зруйнував ти силу,* і воскрес єси як переможець, Христе Боже,* жінкам-мироносицям звістивши: Радуйтеся,* і твоїм апостолам мир даруєш,* падшим подаєш воскресіння. 

Прокімен, глас 8: Помоліться і воздайте Господові,* Богу нашому. Стих: Відомий у Юдеї Бог, в Ізраїлі велике ім'я його. 

Апостол - Дія. 16:16-34 - З книги Діянь Святих Апостолів читання: Тими днями, як апостоли йшли на молитву, зустріла нас одна служниця, що мала духа віщуна, і віщуванням справляла панам своїм великий заробіток. Ідучи слідом за Павлом і за нами, вона кричала: «Ці люди – слуги Всевишнього Бога, які звіщають вам путь спасіння!» Чимало днів вона таке робила. Набридло це Павлові й, повернувшися, він сказав до духа: «Велю тобі ім'ям Ісуса Христа вийти з неї!» І в ту ж мить він вийшов. Побачивши її пани, що їхня надія на заробіток пропала, схопили Павла й Силу і потягли на майдан до влади. Привівши ж їх до воєвод, сказали: «Ці люди колотять наше місто; це юдеї. Вони навчають звичаїв, яких нам, римлянам, не дозволено ані приймати, ані виконувати.» І натовп кинувся на них спільно, а воєводи, здерши з них одежу, звеліли їх сікти різками; завдавши їм чимало ран, кинули у в'язницю, наказавши тюремникові пильно стерегти їх. Він же, прийнявши такий наказ, вкинув їх у в'язницю до самої середини й забив їх ноги у колоди. Павло та Сила опівночі молилися і співали Богу, а в'язні слухали їх. Раптом зчинився землетрус великий, так що підвалини в'язниці затряслися: зненацька відчинилися всі двері, і кайдани на всіх розв'язалися. Якже прокинувся тюремник і побачив відчинені темничні двері, витяг меч і хотів себе вбити, гадаючи що в'язні повтікали. Аж тут Павло скрикнув голосом великим, кажучи: «Не завдавай собі ніякого лиха, всі бо ми тут!» І, попросивши світла, тюремник ускочив до в'язниці й, тремтячи, кинувсь у ноги Павлові та Силі; а вивівши їх звідти, мовив: «Панове, що мені слід робити, щоб спастися?» Ті відповіли: «Віруй у Господа Ісуса, і спасешся ти і твій дім.» І вони йому звіщали слово Господнє і всім, що були в його домі. А він, узявши їх тієї години вночі, обмив їхні рани й охристився з усіма своїми. Як же запровадив їх до себе в господу, то накрив стіл і веселився з усім домом, який увірував в Бога. 

Алилуя, глас 8: Стих: Споглянь на мене і помилуй мене. Стих: Возлюбив ти правду і возненавидів ти беззаконня. 

Євангеліє - Івана 9:1-38 - У той час, переходивши, побачив Ісус чоловіка, зроду сліпого. Запитали його, отже, учні його: «Учителю, хто згрішив? Він – чи батьки його, що сліпим він уродився?» «Ані він не згрішив, ані батьки його, – відказав Ісус, – але щоб ділам Божим виявитись на ньому! Поки дня, маємо виконувати діла того, хто послав мене, – бо ніч надходить, за якої ніхто не зможе діяти. І поки я у світі – я світло світу.» Сказавши те, сплюнув на землю, споготовив слиною глей і помастив глеєм очі сліпому. До нього ж сказав: «Іди, вмийся в купелі Силоамській», – що у перекладі означає: «Зісланій». Отож подався той, умився – і повернувся зрячим! Сусіди ж і ті, що бачили його раніше сліпим, заговорили: «Чи то ж не той, який ото все сидів – жебрачив?» Одні казали: То він, – інші: Ні, лиш подібний до нього. Він же каже: «Це я!» Тож питались його: «Як воно так, що прозріли твої очі?» А він: «Чоловік, що Ісусом звуть його, споготовив глей, очі мені помастив та й мовив: Піди до Силоаму, вмийся. Я пішов, умився – і прозрів.» Вони його тоді питають: «Де він?» – «Не знаю», каже той. Тож ведуть того, хто сліпий був, до фарисеїв. Було ж у суботу, коли то Ісус споготовив глею і відкрив йому очі. То й фарисеї спитали його, як він прозрів. А він їм: «Глею поклав мені на очі, я вмився, й ось бачу.» Деякі з фарисеїв твердили: «Не від Бога цей чоловік, бо суботи не дотримує.» Інші мовили: «Чи може ж грішний чоловік отакі чудеса чинити?» Отож суперечка була серед них. І знову сліпому кажуть: «А ти що про нього кажеш – про те, що очі тобі відкрив?» Одрікає: «Пророк він.» Проте юдеї щодо нього не вірили, що був він сліпий і прозрів, – аж поки не закликали батьків отого прозрілого. Спитали їх: «Чи то ваш син, про котрого кажете, що сліпим він уродився? А тепер як же він бачить?» Батьки його і відказали, мовивши: «Знаємо, що то наш син, і що сліпим він був уродився. А як він тепер бачить – не знаємо, і хто відкрив йому очі – не відаємо. Спитайте самого: він дорослий, сам про себе скаже.» Так батьки його казали, бо юдеїв страхалися: юдеї бо вже були домовилися, щоб виключити кожного з синагоги, хто Христом його визнаватиме. Тим то батьки його й казали: Дорослий він, – самого спитайте. Отож удруге закликали чоловіка, що сліпим був, та й кажуть йому: «Богові славу воздай! Ми знаємо, що той чоловік – грішник.» «Чи грішник він, – озвався він, – я не знаю. Знаю одне: був я сліпим, а тепер бачу.» Вони ж йому на те знов: «Що він таке тобі сподіяв? Як він очі тобі відкрив?» Той їм відказує: «Я вже вам оповів, та ви не слухали. Навіщо іще чути хочете? Чи, може, і ви його учнями бажаєте стати?» Ті з лайкою накинулись на нього, і сказали: «Ти його учень! Ми – Мойсеєві учні! Ми знаємо: до Мойсея промовляв Бог. А цього не знаємо, звідкіля він.» У відповідь чоловік сказав їм: «Ось воно, власне, і дивно, що ви не знаєте, звідкіля він, а він мені очі відкрив. Ми знаємо, що Бог не вислухує грішників, коли ж хтось побожний і його волю чинить – ось того він вислухує! Нечувано одвіку, щоб хтонебудь відкрив очі сліповродженому. Був би він не від Бога – нічого не спроможен би був зробити!» Озвались і сказали йому: «Ти ввесь у гріхах уродився, а нас навчаєш?» І прогнали його геть. Довідався Ісус, що вони геть його прогнали, отож, зустрівши його, промовив до нього: «Віруєш у Чоловічого Сина?» А той: «А хто він, Господи, щоб я вірував у нього?» Ісус же йому: «Ти бачив його; він – той, хто говорить з тобою.» Тоді той і сказав: «Вірую, Господи!» – і поклонився йому. 

Замість “Достойно” ми співаємо: Ангел сповіщав Благодатній: Чистая Діво, радуйся. І знову кажу: Радуйся. Твій Син воскрес тридневний із гробу, і мертвих воздвигнув він; люди, веселіться. Світися, світися, новий Єрусалиме, слава бо Господня на тобі возсіяла. Радій нині і веселися, Сіоне. А ти, Чистая, красуйся, Богородице, востанням рождення твого. 

Причасний: Тіло Христове прийміть,* джерела безсмертного споживіть. Хваліте Господа з небес,* хваліте Його на висотах. Алилуя, aлилуя, aлилуя! 

Замість “Благословен, хто йде в ім’я Господнє” співаємо: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (1x).

Замість “Ми бачили світло істинне” співаємо: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (1x).

Замість “Нехай сповняться” співаємо: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (3x).

Замість “Будь ім’я Господнє” співаємо: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (3x).

Наприкінці Літургії співаємо: Христос воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував (3x).

І нам дарував життя вічне, поклоняємось його триденному Воскресенню.


Молитва Духовного Причастя

Мій Ісусе! Я вірю, що Ти присутній у цих Святих Дарів!
Люблю Тебе над усе і моя душа тужить за Тобою.
Не можу зараз Тебе прийняти в Євхаристії, 
тому хоча б духовно прийди до мого серця!
Запрошую Тебе, відчиняю навстіж двері мого серця, 
згадаючи Твої слова:«Ось стою під дверима і стукаю. 
Якщо хто почує Мій голос і відчинить двері, 
Я ввійду до нього, і буду вечеряти з ним, а він зі Мною».
Я ввесь єднаюся з Тобою. Ісусе, моє найвище Добро 
й моя солодка Любове!
Торкнись мого серця і запали його, 
щоб воно завжди палало любов’ю до Тебе! Амінь.
 


Молитва під час спалаху коронавірусу

Ісусе Христе, ти подорожував по містах і селах, оздоровлюючи від хвороб і немочей. За Твоїм повелінням хворі видужували. У час пандемії коронавірусу повели цій хворобі відступити, щоб ми відчули Твою оздоровлюючу любов.

Вилікуй тих, хто хворий вірусом. Нехай вони відновлять свої сили та здоров'я завдяки якісній медичній допомозі.

Вилікуй нас від нашого страху, який заважає націям спільно працювати та сусідам допомагати один одному.

Вилікуй нас від нашої гордості, яка може змусити нас претендувати на невразливість до захворювання, що не знає меж.

Залишайся поруч у цей час невизначеності та смутку. Будь з тими, хто помер від вірусу. Нехай вони спочивають з Тобою у вічному спокої. Будь з родинами тих, хто хворий або помер, коли вони турбуються і сумують, захищай їх від хвороб і відчаю. Нехай вони знають Твій спокій.

Будь з лікарями, медсестрами, дослідниками та всіми медичними працівниками, котрі прагнуть вилікувати та допомогти постраждалим та, котрі піддають себе ризику в своїй праці. Нехай вони знають Твій захист і спокій.

Будь з нашими священиками та духовними опікунами. Нехай вони знають, що їх люблять і піклуються про них.

Будь з лідерами всіх націй. Дай їм передбачення діяти милосердно та зі справжньою турботою про добробут людей, котрим вони призначені служити. Надай  їм мудрості інвестувати у довгострокові рішення, які допоможуть підготуватися або запобігти майбутнім спалахам. Нехай вони пізнають Твій мир, коли разом працюють над досягненням його на землі.

Будь ми вдома чи за кордоном, в оточенні багатьох людей, які страждають цією хворобою, або наодинці, Ісусе Христе, залишайтеся з нами, коли ми терпимо і сумуємо. Замість нашої тривоги дай нам спокій.

Бо Ти - Бог милосердя, доброта та любов, і ми прославляємо Тебе, Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас,  і на віки вічні. Амінь.



St Nicholas Ukrainian Catholic church is proud to be a leader in Ukrainian events in Victoria. Although most of our members have Ukrainian roots, we are also Catholic! We strive to open our doors and hearts to the Catholic community in the greater Victoria area. Come to a Sunday Liturgy, and meet our parish community after for coffee, tea and uniquely Ukrainian deserts. Every Sunday at 10am.

 

We as a Parish Community are implementing the Vibrant Parish - Vision2020 ... be a welcoming presence for others to experience Christ within our Church community and our city of Victoria. Further information on the Vibrant Parish can be found in our weekly Church bulletins.



         

2016 Ukrainian Catholic Church of St. Nicholas The Wonderworker - Permissive Tax Exemption - 07480042